Автоматизація обробки інформації в податковій сфері України

Автоматизація обробки інформації в податковій сфері України.

1. Характеристика інформаційної системи державної податкової служби.

2. Інформаційні потоки автоматизованої інформаційної системи ДПА.

3. Організація та призначення автоматизованої інформаційної системи ДПА.

4. Рівні автоматизованої інформаційної системи ДПА районний, обласний, головний.

Характеристика інформаційної системи державної податкової служби

Кожна держава, щоб забезпечити виконання своїх функцій, повинна мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. Джерелами надходження цих коштів можуть бути:

1) власні доходи держави, котрі вона отримує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі;

2) податки, які сплачують юридичні та фізичні особи зі своїх доходів.

Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвитку державної та приватної власності. За умов, коли домінуючою в суспільстві була державна власність, основу форму вання доходів бюджету становили доходи державного сектору.

Перехід до ринкових відносин передбачає, насамперед, зміну форм і відносин власності. Основним методом формування дохо дів держави за провідної ролі приватної і колективних форм вла сності є податки, що й визначає їх місце в ринковій економіці.

Податкова система України поділяється на дві складові: систему оподаткування та податкову службу. Від правильності побудови системи оподаткування та рівня організації податкової служби держави, налагодженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність роботи податкової системи.

Система оподаткування — це комплекс чинних у державі законодавче затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки поділяються на прямі і непрямі, держав ні та місцеві, загальні та спеціальні.

Нині існують понад два десятки загальнодержавних обов'яз кових податків і платежів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, плата за землю і т. ін.). Окрім того, запроваджено більш як десяток місцевих податків і зборів (податок з реклами, комуналь ний податок і т. ін.).

Податкова служба — це сукупність державних органів, які ор ганізують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає Державну податкову адміністрацію та податкову поліцію.

Державні податкові адміністрації функціонують починаючи з 1991 року згідно із Законом України “Про державну податкову службу”.

Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бю джету країни. Характерна особливість її діяльності полягає в не обхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механі змів саморегулювання економіки.

Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов'язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різних підприємств — юридичних осіб та близько 20 млн платників податків — фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об'єктів керування, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для обробки та передавання великі обсяги інформації.

Ефективне функціонування наявної в Україні системи оподаткування можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним з найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.

До складу податкової служби входять такі управління чи відділи (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками, податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп'ютеризації, аудиту, локальних обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад і т. ін.

На податкові органи покладено контроль із забезпечення повноти й своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів юридичними й фізичними особами з урахуванням різних пільг. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати нарахованих податків і обов'язкових платежів здійснюється як під час перевірок безпосередньо на підприємствах, так і на підставі банківсь ких документів, які надходять до податкових органів (копії платіжних доручень, які підтверджують сплату податків, виписок з банку тощо), та бухгалтерської звітності.

Всеосяжний контроль за підприємствами досягається завдяки веденню в податкових органах оперативно-бухгалтерского обліку нарахувань і надходжень кожного виду податків та інших обов'язкових платежів в цілому по ДПА та щодо кожного платника.

Інформаційні потоки автоматизованої інформаційної системи ДПА.

Інформаційні потоки, які циркулюють всередині ДПС (регламентується нормативними документами, наказами, розпорядженнями виданими керівними органами ДПА).

Зовнішні інформаційні потоки, що надходять до органів ДПС на підставі діючого законодавства. Вони є первинними по відношенню до потоків, які циркулюють всередині ДПА.

Функції, які визначені чинним законодавством і покладені на ДПС.

Ефективні методи пошуку в сучасних інформаційних системах за певними ознаками вимагають попередньої класифікації інформації та її кодування. Класифікація інформації це розподіл інформації за певними ознаками, які визначають ступінь спорідненості («близькості») інформації з однієї групи. Наприклад, інформацію про підприємства та організації (назва, адреса) можна виділити в одну групу, а інформацію про види економічної діяльності в іншу.

Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних об(єктів і їх даних позначень.

Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів :

— загальнодержавні класифікатори;

— міжгалузеві класифікатори;

— галузеві класифікатори;

В органах ДПС України використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів:

ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;

СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей;

ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства;

УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності;

УКФВ — Український класифікатор форм власності;

КОПФГ — Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

СПОДУ — Система позначень органів державного управління;

УСГК — Українська стандартна галузева класифікація ;

УКУД — Український класифікатор управлінських документів;

УБК— Українська бюджетна класифікація;

КВПП — класифікатор видів платників податків;

КБУ — класифікатор банківських установ.

Вхідна інформація.

Вхідна документація містить пеервинну інформацію про той, чи інший об(єкт. Поряду документів розроблені уніфіковані і стандартні норми, що мають юридичну силу. Уніфіковані форми документів, як правило пристосовані до автоматизованої обробки, яка містить всі необхідні для цілей управління показники і не містить дублювання інформації.

На попередній стадії проектування АІС під час обстеження об(єкту ретельно вивчаються вссі види і форми первинних документів. При цьому виявляються уніфіковані і пристосовані для автоматизованої обробки інформації, а також виясняється можливість заміни неуніфікованих первинних документів уніфікованими.

Машинне зберігання інформації.

В результаті детального обстеження об(єкту інформатизації вибирається:

а) операційна система, в середовищі якої буде здійснюватись машинна обробка і зберігання інформації;

б) система управління бази даних (СУБД), якя зберігає і обробляє інформацію.

В ДПС основними операційними системами є операційні системи WINDOWS NT, а основною вибрана ORACLE, яка належить до класу клієнт-сереверних СУБД.

Де і дає таке неформальне визначення системи управління реляційними базами даних (СУРБД):

вся інформація в базі даних представлена у вигляді таблиць;

СУРБД підтримує з реляційних оператори - вибору, проектування і об(єднання за допомогою яких можна одержати необхідні дані.

Вихідна інформація.

Вихідна інформація містить зведено – групові дані, які одержані в результаті автоматизованої обробки первинної інформації.

Вихідні документи поділяються на:

документи затвердженої форми (обов(язкові);

документи довільної форми (форму документу задає користувач АІС).

Організація та призначення автоматизованої інформаційної системи ДПА.

Для здійснення вказаних функцій використовуються автоматизована інформаційна система. Її функції модернізуються та вдосконалюються з часом. Основним завданням цієї системи є розширення кола розглядуваних питань, підвищення аналітичності, обгрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв’язку, впорядкування інформаційних потоків. Цілі функціонування подібної системи можна сформулювати наступним чином:

Ø підвищення ефективності функціонування системи оподаткування за рахунок оперативності та підвищення якості рішень, що приймаються;

Ø удосконалення оперативності роботи і підвищення продуктивності праці податкових інспекторів;

Ø підвищення достовірності даних по обліку платників і ефективності контролю за дотриманням податкового законодавства;

Ø покращення якості і оперативності бухгалтерського обліку;

Ø отримання даних про поступлення податків та інших платежів у бюджет;

Ø аналіз динаміки поступлення сум податків і можливість прогнозу цієї динаміки;

Ø інформування адміністрації різних рівнів про поступлення податків і дотримання податкового законодавства;

Ø скорочення обсягів паперового документообігу.

На сучасному етапі розвитку економіки успіх діяльності податкової служби багато в чому залежить від ефективності функціонування автоматизованої інформаційної системи [6, 24].

Таким чином пріоритетним завданням податкової служби є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною. Сама ж автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до інших систем такого класу висувається ряд таких вимог, як досягнення цілей створення системи; відкритість та сумісність даної системи, як у внутрішніх рамках, так і з іншими системами, системності, декомпозиції та інші. Ці вимоги передбачають:

ü можливість модернізації елементів системи;

ü адаптацію до умов, що змінюються;

ü надійність в експлуатації і достовірність інформації;

ü однократність вводу первинної інформації;

ü багатофункціональне багатопланове використання первинної інформації;

ü актуальність інформації, що зберігається в базі даних.

Автоматизована інформаційна система повинна забезпечувати при мінімальних затратах ручної праці збір, обробку, аналіз інформації про стан об’єкту управління, вироблення керуючих дій, обмін інформацією, як всередині системи, так і між системами одного чи різних рівнів. Автоматизована інформаційна система повинна включати комплекс технічних засобів, який би забезпечував реалізацію керуючих алгоритмів, зв’язок між системами, простоту вводу первинної інформації, різноманітність виводу результатів обробки, простоту і технологічність технічного обслуговування, сумісність всіх технічних модулів, як на програмному, так і на інформаційному рівнях. Суттєвою вимогою є розробка і функціонування системи на основі наявних операційних систем різних типів, пакетів прикладних програм, орієнтованих на обробку даних і вирішення функціональних задач, систем управління базами даних, які забезпечують нагромадження, ведення і видачу в обробку інформації, що необхідна для вирішення задачі користувачем чи задоволення його інформаційного запиту.

Рівні автоматизованої інформаційної системи ДПА районний, обласний, головний

Інформаційна система ДПС ґрунтується на трьох основних елементах:

1. Центральній базі даних (ЦБД) податкових органів, до складу якої входять:

– Державні реєстри платників податків юридичних і фізичних осіб;

– Державний реєстр платників ПДВ;

– реєстри прибуткових та неприбуткових організацій, підприємств;

– реєстр постійних представництв нерезидентів;

– реєстр фіктивних підприємств та фіктивних податкових накладних;

– реєстр втрачених паспортів;

– масив ВМД суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД);

– перелік суб’єктів ЗЕД, акредитованих на митних постах;

– інформація про імпорт автомобілів фізичними особами;

– щодекадна інформація про стан розрахунків платників з бюджетом (АІС “Галузь”);

– щоквартальні дані про пільги платників податків (АІС “Пільги”);

– Національний план контрольно-перевірочної роботи;

– дані про реалізовані акцизні марки (АІС “Акцизні марки”).

2. Корпоративній інформаційній телекомунікаційній мережі, що надає можливість податковим органам використовувати інформацію ЦБД та інформаційних архівів інших міністерств та відомств (Державна митна служба, Державне Казначейство, Держкомстат, Мінфін, банки тощо).

3. Сучасних інформаційних технологіях на всіх рівнях ієрархічної структури податкової системи. Це викликано, у першу чергу, тим, що за останні роки значно збільшилась кількість платників (близько 700 тис. юридичних осіб), а інформаційні технології попереднього покоління не дають змоги оперативно забезпечувати аналіз та створювати умови для прийняття управлінських рішень.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке повинно охоплювати у рамках усієї податкової служби інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі ПЕОМ, бази даних і знань, а також забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на необхідному рівні інформаційного обслуговування вести повсякденну оперативну роботу, здійснювати системний аналіз стану та перспектив діяльності ДПС України у цілому і приймати науково-обґрунтовані рішення з реалізації податкової політики [16, 124].

На сьогодні у ДПС розробляється та функціонує ряд автоматизованих інформаційних систем:

– АІС ДПА обласного рівня, що забезпечує комплексну автоматизацію функцій роботи з базами даних обласних апаратів;

– Автоматизована інформаційна система (АІС) “Пільги” містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків;

– АІС “Галузь” забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації коштів у бюджет України;

– АІС “Облік податків і платежів” районного рівня забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня;

– системні локально-мережеві АРМи районного рівня: “Підприємці”, “Земля”, “Облік платників”, “Аудит”, “Пільги”, “Свідоцтво”, “Касові апарати”, “Банк”, “Звіт” тощо.

Велику проблему у діяльності як ДПС України, так і інших органів влади складає подолання інформаційного дефіциту щодо ефективного відстежування господарської діяльності безперервно зростаючої чисельності й ділової активності суб’єктів підприємницької, в т. ч. і у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На сьогодні обмін електронною інформацією реалізований тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація поступає в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також електронного обміну інформацією з митною службою.
Обмін з іншими відомствами налагоджений лише у паперовому вигляді, поштою або в електронному вигляді (на дискетах).

Такий обмін, як правило, супроводжується затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо відвернення порушень податкового законодавства.

Зазначена система обміну інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Потоки інформації не охоплюють усього комплексу необхідної інформації для ефективного функціонування системи, охоплюючи проведення об’єктивного аналізу, прогнозування та формування потрібної звітності.

Ураховуючи зазначене, одним з пріоритетних напрямів діяльності ДПС є проведення модернізації, особливо у галузі інформаційних технологій.
Одним із варіантів може бути створення єдиної інтегрованої інформаційної системи ДПС, що складається з комплексу функціональних, управлінських та інфраструктурних підсистем, що забезпечують надійне її функціонування.
Це дозволить забезпечити:

– використання єдиної бази документів усіма підсистемами й реалізацію безперервного документообігу; повну автоматичну регламентацію дій користувачів; планування і розподіл завдань, контроль їх виконання;

– можливість системного управління, централізованого контролю діяльності кінцевих користувачів системи, розподіл і нормування навантажень, а також централізованого супроводу системи (оновлення математичного забезпечення, технічного оснащення, форм документів тощо);

– можливість оптимізації взаємодії між обласними та районними органами ДПС.

Паралельно із наведеним великого значення набуває впровадження систем підтримки рішень (СППР), які відомі в іноземній літературі як Decision Support Systems (DSS).

Це інтерактивні комп’ютерні системи, призначені для підтримки діяльності управлінця під час прийняття рішення щодо слабоструктурованих або неструктурованих систем, а також для підвищення ефективності рішень, які приймаються на основі аналітичних та інформаційних даних про ситуацію, пов’язану з прийняттям рішення.

СППР охоплює три компоненти:

– підсистему інтерфейсу, який надає змогу користувачу проводити діалог із системою, використовуючи різні програми вводу-виводу інформації;

– підсистему управління базою даних, яка призначена для зберігання, управління, вибору, відображення та аналізу даних;

– підсистему управління базою моделей, яка містить набір моделей для забезпечення відповідей на множину запитів користувачів, для розв’язування завдань тощо.

Ці системи можуть виконувати, крім зазначеного, порівняння альтернативних рішень з метою вибору кращого та опрацювання інших пропозицій для керівника щодо формування критеріїв, генерування та вибору моделей, збору та підготовки даних, оформлення та видачі результатів тощо.
Інтерес до СППР як до перспективного напряму використання обчислювальної техніки, інформації та інформаційних технологій, так і до інструменту підвищення ефективності праці у сфері управління зростає. Розробка та впровадження СППР у багатьох країнах світу перетворилась на ділянку бізнесу, що стрімко розвивається.