Автоматизація інформаційна система державного казначейства України.

Автоматизація інформаційна система державного казначейства України.

1. Призначення та особливості побудови автоматизованої системи держкезначейства України.

2. Структура автоматизованої системи держкезначейства України.

3. Методологія проектування автоматизованої системи держкезначейства України.

Призначення та особливості побудови автоматизованої системи держкезначейства України.

Основні функціональні задачі казначейства.

Аналіз існуючої фінансової системи країни показує недостатню оперативність обліку за поступленням і витратами бюджетних коштів, контролю за їх цільовим призначенням, тривалістю проходження виділених коштів до кінцевого споживача, слабкий взаємозв’язок між фінансовими органами в процесі виконання бюджетів різних рівнів. Виходячи з оцінок розвитку і реформування фінансової системи можна сформувати такі пріоритетні задачі фінансової політики:

· удосконалення міжбюджетних відношень та посилення координації фінансових і податкових органів;

· збільшення дохідної бази бюджетів за рахунок підвищення рівня збору податків, удосконалення методики і повноти збирання податків;

· спрямування коштів на реалізацію соціальної політики і забезпечення своєчасного і повного фінансування на всіх рівнях бюджетів соціально захищених статей;

· активізація ринку державних цінних паперів з врахуванням переходу до тривалих термінів їх обороту та залучення на ринок нерезидентів, розширення географії ринку;

· підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та укріплення національної валюти.

Завдання, що стоять перед державним казначейством.

Для вирішення цих та деяких інших питань було створено новий фінансовий орган – державне казначейство, в функції якого входять:

· організація, здійснення і контроль за виконанням державного бюджету, управління прибутками та витратами цього бюджету на рахунках казначейства в банках, виходячи з принципу єдиної каси;

· регулювання фінансових відношень між державним бюджетом і позабюджетними фондами, фінансове використання цих фондів, контроль за поступленням та використанням позабюджетних коштів;

· здійснення короткотермінового прогнозування обсягів державних фінансових ресурсів, а також оперативне управління цими ресурсами в межах, встановлених на відповідний період державних витрат;

· збір, обробка та аналіз інформації про стан державних фінансів, представлення вищим законодавчим та виконавчим органам державної влади і управління державою звітності про фінансові операції уряду по бюджету, про позабюджетні фонди, а також про стан бюджетної системи України;

· управління та обслуговування сумісно з Національним банком України та іншими уповноваженими банками державного внутрішнього та зовнішнього боргів України;

· розробка методичних та інструктивних матеріалів, порядку ведення облікових операцій по питаннях, що відносяться до компетенції казначейства, обов’язкових для органів державної влади і управління, підприємств, організацій, які розпоряджаються державними коштами державних позабюджетних фондів.

Для виконання вказаних функцій задіяна багаторівнева система з розвинутими функціональними та інформаційними зв’язками не тільки між ієрархічними рівнями органів казначейства, але і з банківською платіжною системою, системою державної податкової служби, системою формування та виконання бюджетів всіх рівнів, адресатами бюджетних засобів та платниками податків. Складність цієї системи пояснюється необхідністю врахування адміністративно територіального та відомчого поділу учасників

Мета створення автоматизованої системи в органах казначейства.

Головною метою створення інформаційного комплексу органів державного казначейства є суттєве підвищення ефективності державного бюджету. Це дозволяє органам державного казначейства оперативно, точно і ефективного вирішувати обмеженою кількістю персоналу всі задачі, що поставлені перед такою системою:

· оперативний і точний облік прибутків державного бюджету;

· взаємодія між державним і місцевими бюджетами всіх рівнів;

· швидке і точне доведення коштів державного бюджету до кінцевих споживачів;

· поточний повний оперативний і строгий контроль за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;

· оперативний і об’єктивний аналіз виконання державного бюджету та прогнозування поступлення прибутків в бюджет та очікувані витрати на будь-який заданий період;

· управління та обслуговування державного внутрішнього боргу та інші.

Існує дві схеми організації інформаційної технології в казначействі:

1. З веденням особистих рахунків одержувачів коштів державного бюджету і розрахунками з єдиних поточних рахунків витрат Національного банку України чи його уповноважених агентів;

2. Ефективного єдиного регіонального ринку цінних паперів і центральних органів такого ринку – центральних реєстратора, депозитарію і розрахунково-клірингового центру і виконання по дорученню Міністерства фінансів функцій емітету державних цінних паперів на цьому регіональному ринку цінних паперів.

Обидві схеми організації інформаційних технологій в казначействі мають позитивні та негативні сторони.

В першому випадку досягається повна автономність системи з розвинутою інфраструктурою ринку цінних паперів, її відносна незалежність від проблем міжвідомчих відносин.

У випадку вибору другого напрямку робота органів державного казначейства в більшій мірі носить загальний організаційно-правовий характер, який полягає в координації зусиль декількох відомств і забезпеченні безпечних умов для роботи такого ринку.

Таким чином, головною метою створення автоматизованої системи в органах казначейства є суттєве підвищення ефективності виконання державного бюджету. В зв’язку з цим на інформаційну систему казначейства покладаються наступні вимоги:

· оперативно, точно та ефективно вирішувати обмеженим персоналом всі обсяги задач, які ставляться перед системою органів казначейства;

· оперативно, точно і достовірно вирішувати задачі по обліку прибутків державного бюджету;

· організовувати взаємодію між державним бюджетом та всіма рівнями місцевих бюджетів;

· швидко і точно доводити кошти державного бюджету до кінцевих адресатів;

· забезпечити поточний, повний, оперативний та строгий контроль за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;

· забезпечити оперативний та об’єктивний аналіз виконання бюджету і прогнозування поступлень прибутків у бюджет та очікуваних витрат на будь-який заданий період;

· обслуговувати державний та внутрішній борг;

· забезпечувати відповідність діючому законодавству та нормативним вимогам Міністерства фінансів;

· обслуговувати конфіденційну та секретну інформацію у відповідності з вимогами компетентних органів;

· забезпечити юридичну спадкоємність первинного документу і його електронної копії, а також збереження на протязі всього періоду їх регламентованого існування, яке визначається інструкціями та положеннями про діловодство.

Структура автоматизованої системи держкезначейства України.

Автоматизована казначейська система по обліку доходів та видатків бюджетів усіх рівнів являє собою комплекс, у якому взаємодіють декілька систем, а саме:

АС «Казна-Доходи», на базі типової автоматизованої банківської системи АБС «Барс», для обліку дохідної частини бюджетів і взаємодії із СЕП НБУ;

АС «Казна-Видатки» для обліку видаткової частини бюджетів.

У кожну із систем закладені функції виходячи зі специфіки діяльності казначейства, до яких відносяться:відкриття рахунків розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів і їхнє обслуговування, складання звітності про розподіл і використання бюджетних коштів;

Відкриття рахунків для збору доходів державного і місцевого бюджетів у розрізі видів доходів та територій , їхнє обслуговування відповідно до діючого законодавства і складання звітності про виконання бюджетів усіх рівнів по доходах;

Введення мережі розпорядників бюджетних коштів, починаючи від головних розпорядників і закінчуючи одержувачами;

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;

Ведення бухгалтерського обліку.

Склад та призначення АС «Казна- доходи».

АС «Казна-Доходи » - це типова автоматизована банківська система фірми „УНИТИ-БАРС” (АБС Барс „Millennium”), що була спеціальним образом дороблена для задоволення специфічних потреб Державного казначейства України.

Вибір типової автоматизованої банківської системи в якості базової обумовлений насамперед не стільки складністю створення систем такого класу, скільки проблемами зв'язаними з процедурами сертифікації в НБУ і виходом у СЕП .

Облік у системі проводиться шляхом ведення залишків на аналітичних рахунках засобами Головної книги в плані рахунків ДКУ. Рух коштів по рахунках виконується за допомогою банківських операцій, що настроєні на одночасне проведення як по грошевим рахункам , так і по облікових казначейських рахункам, згідно методики на основі наказу №131 від 19 грудня 2000 року.

За допомогою АБС Барс відбувається взаємодія казначейської системи із СЕП НБУ та іншими комерційними банками. Клієнт-банк системи працює з СЕП НБУ. АБС «Барс» спроектована і функціонує відповідно до вимог НБУ щодо структури системи і захисту банківської інформації.

Усі друковані звіти й аналітичні вибірки є вторинними стосовно платіжних документів і залишків на облікових рахунках, що відображає достовірну інформацію. Унаслідок цього стан рахунків можна контролювати щохвилини, тобто баланс можна одержувати в режимі реального часу, що дозволяє оперативно керувати ресурсами казначейства, виконання дохідної частини бюджету стає прозорим, а виправити помилки можна в той же банківський день, коли вони допущені.

У технологічному комплексі АС „Казна-Доходи” реалізовані наступні функції доступні органам Державного казначейства як учасників СЭП НБУ:

облік руху коштів на бюджетних і не бюджетних рахунках, рахунках управлінського, позабалансового обліку;

щоденне відображення виконаних операцій по розрахункових документах і позабалансових ордерах у регістрах аналітичного і синтетичного обліку;

облік нез'ясованих платежів, що складання і передача виписок по бюджетним і не бюджетних рахунках, відкритих в органі казначейства

складання і передача виписок по бюджетним і не бюджетних рахунках, відкритих в органі казначейства;

підготовка файлів для передачі через АРМ НБУ засобами електронної пошти в систему міжбанківських розрахунків;

відкриття і закриття рахунків у Управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети та у державні цільові фонди і рахунків клієнтам казначейства;

ведення бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевого бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопаду 2000 року №119, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів операцій і територій;

розподіл платежів у державний бюджет і місцеві бюджети всіх рівнів відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Бюджетним кодексом і рішенням сесії про місцевий бюджет і перерахування за приналежністю розподілених коштів;

повернення зайве або помилково сплачених платежів у бюджет на підставі висновків органів Державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів тощо;

відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби і рішень судових органів;

складання щоденної, періодичної і річної звітності за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і представлення її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів у бюджет і державні цільові фонди . доходів і представлення її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів у бюджет і державні цільові фонди.

складання інших вихідних форм, що відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату ( баланс денної, місячний, річний, оборотна-сальдові відомості, перевірочні відомості й інші).

Технологічно ведення дохідної частини бюджетів усіх рівнів можна розділити на кілька етапів:

Зарахування надходжень податків від платників;

Відшкодування зайве сплачених сум або перезарахування на інший вид податку

Акумуляція, розщеплення і відправлення зібраних за день доходів розпорядникам;

Склад та призначення АС «Казна- видатки».

АС „Казна-Видатки” є суто казначейською обліковою системою, яка була розроблена з метою:

заміни різнорідного, не повно функціонального програмного забезпечення єдиною комплексною системою контролю над виконанням бюджету на центральному і регіональному рівнях з використанням нових інформаційних технологій, швидкісних автоматизованих процедур і можливістю централізованого супроводу;

автоматизованого обліку виконання витратної частини державного бюджету в розрізі діючої бюджетної класифікації в режимі реального часу з централізованим зберіганням інформації на регіональному (обласному) рівні;

скорочення часу затримки засобів в процесі їх розподілу між розпорядниками і оплати витрат до одного дня (за наявності підтверджуючих документів);

передачі врахованих даних, пов'язаних з виконанням витратної частини бюджету, по всій мережі органів держказначейства як мінімум протягом одного дня;

отримання протягом одного дня детальної, повної і достовірної інформації, керівництвом органів Державного казначейства і фінансових органів, Міністерством фінансів України, статистичними відомствами, податковими органами для підготовки і ухвалення ними управлінських і економічних рішень, планування, оцінки і контролю використовування бюджетних засобів, ефективного управління бюджетними ресурсами і оцінки ризиків, що загрожують фінансовому положенню бюджетів;

постійного контролю відповідності виконання бюджетних операцій по витратах встановленим правилам і повноваженням виконавців;

гарантованого забезпечення цілісності, збереження, достовірності даних про бюджетні операції по витратах і захисту їх від несанкціонованого доступу від початкової до кінцевої крапки мережі органів держказначейства;

можливості контролю шляхом дослідження історії проведення операцій;

скорочення часу складання фінансової звітності про виконання витратної частини бюджету на будь-який момент часу протягом бюджетного року до одного календарного дня, у тому числі зведеної звітності по виконанню бюджету в цілому за системою Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь і відділень.

Автоматизована система обліку виконання видаткової частини бюджетів призначена для ведення бухгалтерського обліку виконання видаткової частини державного бюджету (ГБ) в органах Державного казначейства і складання на основі його даних фінансової і управлінської звітності відповідно до діючих нормативних документів і законодавства України.

Ведення бухгалтерського обліку є автоматизованим процесом реєстрації, накопичення, зберігання, обробки і обміну інформацією про бюджетні операції, що проводяться органами Державного казначейства, і передачі її користувачам (підрозділам казначейства, органам державної влади та управління) для контролю і ухвалення управлінських рішень.

Бухгалтерський облік включає наступні складові:

бухгалтерський облік – відображення всіх операцій органів Державного казначейства на відповідних рахунках і формування фінансової звітності про виконання бюджетів;

бюджетний облік - накопичення даних про доходи, фінансування, витрати і підведення результатів виконання бюджетів;

управлінський облік - накопичення і обробка даних про результати діяльності органів Державного казначейства для оперативного управління бюджетними коштами, оцінки і контролю їх використання.

Всі складові частини використовують єдину інформаційну базу - дані бухгалтерського обліку.

Система забезпечує:

своєчасне, цілісне, достовірне і безперервне відображення всіх без виключення операцій видаткової частини бюджету на відповідних рахунках діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку;

можливість відображення операцій в агрегованому вигляді в звітності з метою аналізу і управління;

відображення детальної інформації про контрагента кожної операції і параметри самої операції для складання внутрішніх звітів з метою аналізу і контролю;

зберігання інформації в електронному вигляді і можливість візуального її контролю після отримання роздруківок на паперових носіях.

При виконанні бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів за видатками враховується організаційна структура казначейства, при якій:

Кінцевими розпорядниками бюджетних засобів є бюджетні організації. Кожна з них підлегла розпоряднику 1, 2 або 3 рівні і обслуговується казначейством по місцю свого розташування. Операції бюджетної організації виконуються одним казначейством того ж рівня, що і організація;

- В кожному районі області і районі міста існує районне відділення держказначейства. Відділення підлеглі обласним управлінням відповідної області і підтримують зв'язок з розпорядниками коштів 3 рівні свого району;

- В кожній області існує обласне управління держказначейства (24 області, Автономна республіка Крим, міста Київ і Севастополь, всього 27 управлінь). Управління безпосередньо підлеглі Головному управлінню і підтримують зв'язок з розпорядниками 1 рівня в своїй області;

Головне управління знаходиться в Києві і підтримує зв'язок з головними розпорядниками коштів державного бюджету - галузевими міністерствами і відомствами.

Методологія проектування автоматизованої системи держкезначейства України.

Вимоги до інформаційної системи органів казначейства.

Досягнення основних цілей побудови автоматизованої інформаційної системи органів казначейства можливе при виконанні ряду наступних вимог:

· Інформаційна система повинна будуватися на базі автоматизованого бухгалтерського обліку з еквівалентним по рівню деталізації супроводом планів рахунків. Бухгалтерський облік виконання державного бюджету повинен проводитися в аналітичному аспекті на повну глибину бюджетної класифікації, в тому числі і в розрізі кінцевих адресатів бюджетних коштів. Такий принцип дозволяє відслідковувати в облікових реєстрах інформаційного комплексу оперативне та достовірне відображення фактичного стану державного бюджету на будь-якому рівні.

· Інформаційна система казначейства повинна адаптуватися до роботи, як з традиційними банківськими операціями, так і з системами електронних банківських розрахунків і підтримувати активну взаємодію з інформаційними системами виконання державного і місцевих бюджетів. Такі суміжні системи повинні базуватися на повномасштабному автоматизованому і оперативному бухгалтерському обліку виконання бюджетів і передбачати однократне формування інформації при обробці первинних документів, в тому числі платіжних документів в банківській системі (це виключить помилки і неспівставність даних при повторних вводах інформації в систему).

· Узгодження і синхронізація основних процесів виконання бюджетів на протязі операційного дня, неділі, місяця, кварталу, року.

· Організація єдиної технологічної інформаційної комунікаційної системи органів, які виконують бюджети різних рівнів.

· Достовірність інформації, яка входить в суміжні системи в процесі їх взаємодії - використання єдиної технології захисту інформації від несанкціонованого доступу і захисту електронного підпису.

· Застосування під час розробки і впровадження автоматизованої інформаційної технології казначейства технологічних та методологічних рішень, які дозволяють проводити модифікацію, як всієї системи чи її ядра, так лише окремих автоматизованих місць та окремих задач на робочих місцях, не впливаючи на поточну роботу системи в цілому

Огляд можливих технічних рішень побудови інформаційної системи.

Виходячи з наведених вимог до автоматизованої інформаційної системи і вимог побудови цієї системи можна запропонувати дві архітектури автоматизованої інформаційної технології:

1. “Термінальна“ архітектура - на базі використання центрального обчислювального комплексу високої продуктивності - майнфрейму (mainframe) і системи локальних і віддалених терміналів, в тому числі і інтелектуальних. Перевагою цієї системи є централізована багатопоточна і багатозадачна обробка всієї інформації, що знаходиться в інформаційній системі. Це дозволяє оптимізувати використання дорогих обчислювальних ресурсів високої продуктивності центральної машини. При роботі майнфрейму кожному користувачу та кожному процесу виділяється комплекс інформаційних ресурсів для вирішення поставлених задач. Операційні системи майнфреймів характеризуються стійкістю в роботі, захищеністю і ефективністю використання ресурсів пам’яті, центральних обчислювальних ресурсів та периферійними пристроями вводу - виводу інформації. Така архітектура з часу створення орієнтувалась на ефективне вирішення деяких (або багатьох) різних задач одночасно в режимі розділення часу, тому має розвинуті засоби захисту інформації і захисту від збоїв. Орієнтація операційних систем на роботу великої кількості (до декількох тисяч) користувачів визначив створення розвинутих і швидкісних телекомунікаційних засобів, вбудованих в операційну систему і апаратну частину майнфреймів, підтримку всіх основних, в тому числі багатопотокових комунікаційних протоколів. Апаратна частина системи, яка розроблялася для можливості роботи без зупинок, відзначається високою надійністю та стійкістю до відмов. Перспективи використання цих дорогих при придбанні та експлуатації обчислювальних мереж повинно розглядатися в строгій відповідності з реальною потребою в їх послугах.

2. Архітектура “клієнт-сервер“ - на основі організації колективної високопродуктивної роботи з базами даних в локальних обчислювальних мережах масштабів відділу організації. Архітектура “клієнт-сервер“ утворюється шляхом об’єднання локальних обчислювальних мереж органів державного казначейства. Об’єднання проводиться з використанням комутаційного обладнання та програмного забезпечення, яке дозволяє віддаленим користувачам ефективно і безпечно проводити необхідні дії по інформаційному обміну і модифікації віддалених баз даних. На робочих станціях автоматизованої інформаційної системи розміщається програмне забезпечення певних автоматизованих робочих місць, які забезпечують виконання заданої сукупності задач. У випадку роботи користувачів з базами даних органи державного казначейства містять клієнтську частину задачі, функціонування якої забезпечує інтерфейс користувача, формування і відправлення запитів до бази даних. Така архітектура дозволяє створювати ергономічні, гнучкі в налагодженні автоматизовані робочі місця з використанням централізованих баз даних і відносно недорогих персональних комп’ютерів.

Вибір архітектури побудови автоматизованої інформаційної системи казначейства визначає і вимоги до апаратної частини інформаційного комплексу. Так, з одного боку організація автоматизованого банку даних казначейства по принципу централізації та ієрархії, а з іншого - великі обсяги інформаційних потоків в умовах автоматизованої обробки і створення документів вимагають застосування потужних серверів та корпоративних баз даних. При цьому слід врахувати, що збільшення часу реагування системи, що базується на регулярних звертаннях до файл - серверу до 3 секунд помітно підвищує втомлюваність оператора, Використання сучасного ергономічного графічного інтерфейсу (наприклад, Microsoft) дозволяє легко організувати ефективну колективну та індивідуальну роботу користувачів в локальній обчислювальній мережі. Робота в локальній обчислювальній мережі на базі технологій колективного створення та використання документу дозволяє органам казначейства скоротити виробництво надлишкових чи непотрібних документів на паперових носіях. Подібна технологія дозволяє організувати безпаперову технологію роботи органів казначейства в режимі електронного офісу.